КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Двадцятою і останньою була Анничка. … Але так само була чудна. … Навкруги була пустка, самотній ліс і не видно було живої душі. … Се була стара ворожнеча між їхнім родом і родом Гутенюків. … Їхня родина була невелика: старині двоє та п’ятеро дітей. … Вона давно вже була Іванкова, ще з тринадцяти літ.