Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment Коли море було збурене, розбурхане, а береги покраяні розщелинами чи залиті водами сизигійських припливів, тоді рожеві чайки, буревісники й чорні кряки здіймалися над спіненими гребенями хвиль та рифами, так ніби разом із припливом їхнє прагнення до легкості тільки зростало.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment А низько над морем та над землею, понад колоссям вусатої пшениці, ті ластівки вивертаються білими грудьми до сонця… І то вже ніби, не ластівки, то буревісники над морем і над землею, над золотими струнами – ні, над списами пшеничної ості степу.
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ Posted on by / 0 Comment – Така буде злива та вітер, що всі буревісники[6] тішитимуться.
