САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі
Мабуть, це був давно згаслий вулкан: буро-коричневий конус, оперезаний знизу низенькими гірськими соснами, стримів над скелями на сотні футів своєю пласкою вершиною. … – істерично закричав, заволав він, тремтячими руками натиснув гашетку і довгою автоматною чергою почав різати синьо-зелений силует уздовж і впоперек.