ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Бурштинові запонки, модну шовкову краватку, еластичні шкарпетки, шкіряний жовтий портфель з безліччю відділень та закутків, ніби у старому готелі, або адрес у сап’яновій палітурці, прикрашений триповерховими підписами – вершинами каліграфічної абсурдності й пихатого графологічного несмаку?
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Повернувся з великими яблуками – мокрі, рожевобокі, вони випромінювали тихе, бурштинове світло.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment Прибережні скелі були червонясті, пісок лежав жовтими хвильками, а вода виявилася зблизька прозора-прозора і бурштиново яскріла над піщаним дном.
УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment темно-червоний дикий виноград… Багато темно-червоного винограду на тлі білої стіни, освітленої яскравим бурштиновим сонцем.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Попереду, за кілька десятків кроків, рівне, мов стіл, плато обривалося, кущі тяглися аж до самої лінії крутояру чорною, з бурштиновим полиском від сонця щіткою.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1 Posted on by / 0 Comment Дзьоб блищав, немов поліроване золото, а очі сяяли бурштином; велетенські білі крила були напіврозгорнуті.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment …кінцівки, і весь він сяк-так тримався лише завдяки дротам і шнуркам, страждаючи від страшенного безструм’я, про що красномовно свідчили порозкидані тут і там шматочки бурштину: тручи їх, нещасний добував собі життєдайний струм!
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment Коли ми примостилися за столом, лейтенант Арсен приніс з бару дві кришталеві чарки, наповнені бурштиново-золотистою рідиною, схожою на коньяк, який нещодавно розв’язав язика дядькові Клоду.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment …особою вельми впливовою, де важливо було не виявити раніше за інших своєї позиції, не розкрити завчасу свого ставлення, сидів просто-таки з ніби скляно замерзлою в очах бурштиновою речовиною: дивиться людина, дивиться відкрито, а що думає, ніякий маг, ніякий ясновидець не розгадає!
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment Земля поринала в глибинах нiчного океану, на небi все вище й вище пiднiмався мiсяць, у березi переливалась бурштинова розсип хвиль, а от над ними з'явився й заквилив птах кулик.
