Результати пошуку слова: Бур
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi
– Пiдняти на реу все до останньоу ганчiрки вiд буршприта до клотикiв! … Вiн як вилами-тризубом махоне – тут тобi й буря! … Адже наземним пацюкам та летючим мишам на уу буркотiння плювати. … – Господи, коли ти нашлеш на нас хоч миршаву бурю? … Буря шаленiла. … Вони повеселiшали, нiби й буря вже вщухла.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари
Поки кораблем керує Вовчек, він ніколи не зіб’ється з курсу, не сяде на мілину, не напореться на рифи, не пропаде під час бурі. … Судно тут-таки спалахнуло, мов смолоскип, і, охоплене бурхливим полум’ям від носа до корми, стало поринати в море. … Ця звістка викличе серед Конорів не просто бурю, а справжній ураган емоцій.
Володимир Сосюра – Третя рота
Вона неуважно попрощалася з моїм батьком, сіла в фаетон і поїхала, а батько залишився на самоті, серед жахливої, глухої хуліганської ночі з шаленими бурями в душі. … Ой мамо, мамо… Худий і тонкий, він ходив по селу і щось бурмотів про смерть і пожари. … Бурдун Даня, чорнявий, з рисами індіана, тягне мене по кутках і таємно бурмоче: —
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв
Минаючи купи битої цегли, бiлi плями вапна, напівприкритi молодими бур'янами, гнилi трухлявi жолоби i чорнi дiри-вiкна, з яких немов щось виглядало, Андрiй згадував колишнє. … Як це сталося, що вона пiшла за нього, вiчного наймита, старого парубка, бурлаку, що не мав навiть власної хати, не то що землi – i досi не знає.
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями
Виявилося, що дехто із слуг дона Фернандо бачив такі квіти в лісі після бурі: вони валялися на землі, очевидно, зірвані вітром з верхівок дерев. … – Ліс і пагорб захищають нас від найстрашніших бур. … А оті високі дикі дерева захищають їх від бур та сонця. … буркнув дядечко Франтішек, тільки-но Єнік з гордістю показав йому свої знахідки.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін
Сприйнявши це як запрошення, пiдiйшов до нас – дивний, незграбний, бурмочучи на ходу: …У ваннi короп золотистий плюскоче, наче з пiни панна… Дочитав увесь вiрш до кiнця, i усмiхнувшись, без паузи видав – про «молодiсть тверду i кучеряву…», … Лише стовбури букiв та поваленi буревiєм сухi смереки довкола.