Результати пошуку слова: Бур

Олександр Довженко – Щоденник

Posted on by / 0 Comment

І десь на сорокових поверхах, на самих верховинах симфонічних хвиль мого твору сплелись у трагедійному танку радість з невдоволенням, слава з непотрібним фасадництвом, і гімпи, і крики, і восторги, і стогнання труда з бурними каскадами дармоїдства і невміння. … (Буржуназна наука) Діалог про вдячних нащадків.

РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту

Posted on by / 0 Comment

…Тому і побачив Київ після вимушеної чотирнадцятирічної розлуки свого стійкого, безкопромісного, вірного сина, який свято вірив і вірить, що Україну обминуть біди та бурі й вона повновладно, сяйнисто розквітне, бо має талановитий і працьовитий народ. … – невдоволено буркнув Макаров. 

ВерхняВольта

Posted on by / 0 Comment

назва держави Буркіна Фасо – до 1983 р.) відмінок однина множина називний Ве́рхня Во́льта родовий Ве́рхньої Во́льти давальний Ве́рхній Во́льті знахідний Ве́рхню Во́льту орудний Ве́рхньою Во́льтою місцевий на/у Ве́рхній Во́льті кличний Ве́рхня Во́льто* [іст.]

КРУК Назар – Звірі

Posted on by / 0 Comment

буркнув шеф. … Виявляється, я буркотів думки собі під носа. … ображено буркнув Макс, – … буркнув я, ховаючи голову під подушкою. … ледь чутно буркнув Док. … буркнув ображений через мою невпевненість у його професійності Макс. … – незадоволено буркоче Джокер і дає відбій.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

По мертвому обширу темно-бурої землі не пробігав ні пацюк, ні польова миша, а в порожньому небі не пролітала жодна пташка. … У широкому, обнесеному низькою бамбуковою огорожею дворі колись, мабуть, красувався старанно плеканий моріжок, а тепер панував бур’ян, лише в глибині виднівся город – звідти визирали зелені стрілки цибулі.

Зелина

Posted on by / 0 Comment

зели́на 1 – іменник жіночого роду (бур’янина) відмінок однина множина називний зели́на зели́ни родовий зели́ни зели́н давальний зели́ні зели́нам знахідний зели́ну зели́ни орудний зели́ною зели́нами місцевий на/у зели́ні на/у зели́нах кличний зели́но* зели́ни* [діал.]

Сонце заходить – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Вже не той обідраний бурлака з розкудовченою бородою та волоссям, який недавно вернувся з турецької неволі. … Він скипів на таке зухвальство прошака, почервонів на лиці, мов буряк, устав з свого місця та йшов прямо на діда: — … Він почервонів увесь, мов буряк, і дрижав усім тілом.