Результати пошуку слова: Бідолаха

Бідолаха Наб аж плакав з люті й розпачу на саму думку про те, що втратив найдорожчу в світі людину. Він побоювався, чи не сталося з Набом якоїсь пригоди на цій невідомій землі або чи не скоїв собі чого-небудь той бідолаха. –  Здається, цей бідолаха давно у такому стані, –

Од болю й розпуки зомлів бідолаха і впав на архієпископів труп; хто був би на них у той час позирнув, не вгадав би, котрий із двох мертвіший. Потер він ото зуби та й давай знову про підвечірок розмовляти; та недовго вже говорив – змінився раптом з лиця, потім зір і мову йому одібрало, а ще хвиля – і помер бідолаха.

В мирні часи такий бідолаха вистрибує собі, як козеня, але як вибухне війна, в нього зразу ж виникає ревматизм і перестають служити коліна. Бідолаха почав репетувати, що його обікрали, що там залишився тільки туалетний папір. Вже й не знав, бідолаха, що робити, і теж позичив для цієї Справи гроші.

Бідолаха Пітер! Бідолаха так гепнув, що ми перелякалися й кинулися йому на поміч. –  Бідолаха!  Не маючи жодних вказівок, чому цей бідолаха опинився в такому відлюдному місці, ми почали розмірковувати, що його сюди привело.  Боюся, що вони жорстоко поведуться з тими бідолахами.

— спитав себе Жюльєн.— Бідолаха,— додав він, зітхнувши,— його прізвище закінчується так, як і моє…» То було справді розумне вирішення, але щоб його здійснити, потрібна була далеко більша воля, ніж та, яку мав цей бідолаха. Бідолаха! Граф заговорив з ним; їх оточили, зрозумівши, що бідолаха Баллан буде принесений в жертву.

Бідолашна «зозулька» почала пускати півня, дощик із холодної мжички поступово дозрів до справжнього осіннього занудства, але бідолаха, вчепившись у поручні балкону, продовжувала віщати многоліття всьому нашому мікрорайону. От ця бідолаха і пішла в обхід – якраз під колеса.

– Бідолаха, йому б зілля якогось, а не сліз… Ох, а де ж Гандальфа шукати? Ні з ким було відвести душу, а бідолаха Пін замкнений у великому кам’яному місті, такий же самотній і розгублений. Коли помітили, що тебе нема, Гандальф послав мене шукати, і ось… Ох, бідолаха! – Бідолаха Саруман!

Суть у тому, що над ранок бідолаха вилетів із шафи з диким зойком: «Дайте швидше шмат лайна понюхати!» Оце і є «ефект Коті». Вона так нічого й не зрозуміла, все тринділа і на суді, і не слідстві: «А до чого тут я?» Той ревнивий бідолаха «вишки» не заробив, бо в ті роки її тільки «ворогам народу» давали.