Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment білочка”, аж ні, не пахне, але ж очі дурні і вже один одному до горла лізуть.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Білочка запасалась на зиму.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Сплеснула в долоні, зареготалася та й помчалася буйними житами… Далі – вискочила на зелену луку, що красувалася польовими квітками; потім – повернула круто наліво, почесала яриною; як білочка на деревину в лісі, так вона збігла прудко на згірок; стала, перевела дух, озирнулася; осміхнулась; махнула правою рукою: «сюди, мов!» –
