БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
А та грязюка – то кисіль з буйної родючої чорноземлі, розмішаної й розтовченої по коліна. … І от він протистоїть їм… Сірий, і буденний, і не героїчний на вигляд, немовби зацькована тваринка. … Пусто й чорно. … Вперед по білому світу – додому! … Максим обдер геть матерію – всередині був шматок білого дебелого картону.