Результати пошуку слова: Біло
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Поплакавши коло неї гіркими сльозами та промовивши над нею чарівні якісь слова, що мали охороняти її в дальшім житті від зла, забрав її білого сина і пішов. … Правдоподібно, доки плем’я циганське буде існувати — вона не скінчиться… А тепер його вчинок з донькою та з білою невинною дитиною її, чи не кара се ще, не покута яка?