Результати пошуку слова: Біля
Ольга Кобилянська – Земля
Одягнена майже вся біло, здавалося, перемінялася в якийсь білявий стовп і, перейнята самим болем, мала розійтись з імлою… – … Головне, не забула поставити біля себе горнятко з водою. … Один чорний хлопець дуже зажурений через тебе, але йому паде білява і далеко звідси. … Тепер лише сама цікавість прикувала її біля неї.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
На ній, особливо з-тієї сторони, по котрій тяглася біла стежка, де зеленіли полонини багачки, саме недалеко її шпиля, висадила Чабаниця з себе біляву скалу, яку прозвали люди впрост «Білим каменем». … Чорнява, кажуть, багачка, то, може, й не схоче її мати дати за мене; але синьооку, біляву, мої родичі хочуть, а мене її родичі.