Результати пошуку слова: Білів

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

Чиста-чиста, наближаючись, білів хустина: навстріч гарбі Пріся виходить до шляху. … Відійшли вже па чималу відстань, прямуючи через маєток до барака, що ще білів від заходу на пагорбі, як зненацька десь там, де вони йшли, зринуло, вдарило піснею, немов зі і єну, з неймовірності: Ой зійди, зійди, ясен місяцю…

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Надворі зовсім темно; місяця не видно; білів, миготить Чумацький Шлях через небо; блищать, миготять зорі… Тулиться Чіпка до баби та стиха шепче: «Я, бабусю, буду добрий… я злого не робитиму, то й бог мене не поб’є… А отих дітей, що мене били та проганяли – тих бог поб’є, бо вони злі!..

САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі

Posted on by / 0 Comment

Вечорами, коли там запалювали світло, Якін бачив високу постать Сердюка, яка з’являлася за колонами й бетонними паралелепіпедами мезонатора; розмірено походжав Голуб, білів халат Оксани… Були там і якісь нові постаті; мабуть, прийшли нові інженери замість нього і Миколи Самойлова.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

В одному кутку в парку білів березник, неначе панни в білих убраннях стовпились докупи десь на балі. … Довжезний рядок кущів бузку попід тином був суспіль обтиканий китяхами цвіту й зверху то сизів, то білів довгою чудовою гірляндою наниз до самісінької течії.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Його повні щоки загоріли, але лоб білів, як у панни, а од лиця, од усієї постаті так і пашіло здоров'ям. … В локонах білів пучок білих троянд, котрий чудово приставав до її чорних брів та матового делікатного лиця.