Результати пошуку слова: В вічі

Двічі був я в Марусі, двічі бачив слід її матері в гостинній, а стара неначе все втікає од мене. Це дуже сподобалось їй, їй в вічі знов впали широкі «чаруючі» плечі Бичковського. Марта Кирилівна присунулась до його близенько і пильно дивилась йому в вічі. – спитала Маруся і сміливо глянула Ломицькому в вічі.

– Чом батька я свого Анхиза І досі в вічі не видав?

– Як став комісаром, то й голиться щодня, а не двічі на тиждень, як раніше. Він двічі накручував цей номер, але ніхто не відповідав. – пильно подивився йому в вічі Пліній. –  За іншого небіжчика, котрого вона й у вічі не бачила й не знає, де він працював.

По жіночій лінії батько був карачаєвець і українець, по чоловічій теж українець. Бабуся Віра Іванівна була черкешенкою по жіночій лінії, а по чоловічій — росіянка. Я ще малим, коли дивився на них, так усе почував себе в чомусь винним і боявся дивитися їм у вічі.

вона двічі пробувала отруїтися. Впадала також у вічі схожість фізіономій.

Пройшов берегом у глибину, підійшовши до підніжжя квадратної скелі, тихо свиснув двічі. – Прислів’я знаєш: мужчина повинен іти, поки не виб’ється із сил, а потім пройти ще вдвічі більше. У вестовому напрямі, куди дорога веде, ви вже двічі були. Вони дивилися один одному у вічі.

Стара прокинулась і гострим зглядом У вічі, мов ножем, йому штирхає. Увесь парадний шмат своїх гаремниць Порозсилав Осман, куди схотіли; Зоставив тільки тридцятьох служебниць, Щоб їй у вічі, мов ті пси, гледіли І виповняти все, що повелить, летіли.

Ніхто не смів приступити, щоб йому у вічі подивитися, бо Юцьо держав велику черешневу палку в руці і небезпечно було до нього зблизитися. Значить, що Юця ніхто у вічі не бачив, і так йому все проходило безкарно.

Отже, потрібні були на селі чоловічі робочі руки. Я ледь розігнув спину і сердито подивився слідчому у вічі, які він опустив униз. Ми мовчки подивились один одному у вічі. Треба на хазяйстві чоловічі руки, бо сестрині дві дочки були ще малолітніми: Рая закінчила шість класів, а Ніна – сім.

Над нею кружляють кілька бомбовозів, заходячи на бомбардування… Бомбардувальники розвернулися й скинули свій жахливий вантаж, обслуга зенітки припадає до станини, до люфа, завмирає й витріщеними очима дивиться просто смерти у вічі… Удар! б’ють нас без жалю й без пощади, вмираємо ми тисячами, а мало хто бачив ворога живого у вічі.