Результати пошуку слова: Важити

ви́важений1 – дієприкметник (від: ви"важити) відмінок однина множина чол.

РОЗДІЛ XI Той, хто король над королями, Закон нам дав і в ньому заповів: «Не убивай!» І ти оцей закон зневажити посмів? Ні, ти не одержиш човна, якщо тільки голос дружби й перестороги щось може важити. Навіщо двом важити своїм життям і волею, коли й один чудово може все зробити?

Однак, ці позитиви жодною мірою не можуть урівноважити тої страшної шкоди, яку асиміляційний правопис завдав українській культурі. Той, хто користувався словником, не міг не зауважити, що деякі слова в ньому, поряд з перекладом на російську мову, мають шифр Желех.

Нечасто, мабуть, раз на місяць вони дозволяли собі отак розважитись, пригадуючи далеке земне дитинство. Його зрозуміти важче, бо коли людина виходить на герць із суспільними забобонами, не завжди їй доводиться важити життям. Він стояв, не знаючи, що йому належало зробити – пройти мимо чи зважитися на розмову з Геленою?

Отже, за таких умов судно повинно було витіснити дев’ять десятих свого обсягу, тобто тисячу триста п’ятдесят шість кубічних метрів і сорок вісім сотих, і важити стільки ж тонн. Охоплений цікавістю, я простягнув руку, щоб торкнутися її, зважити, помилуватися зблизька.

Там не замикають хати перед подорожнім, там спокійно йдуть і вдень і вночі людськими селищами, там дівчина може йти в ліс і не прийде їй в голову, що хтось зможе її зневажити. Адже як ти зважиш одну цеглину — то ж можеш сказати, скілько буде важити сто цеглин, хоч ти їх і не важив?… —

– Треба її зважити,- мовив Девід. Але воно важитиме й для тебе. – Захочеш писати – сідай і пиши, а я знайду чим розважитись. І дивується, як усе це могло для неї щось важити.

Та не встигли вони зауважити щось із цього приводу, як побачили, що незнайомець скаче назад. А я тим часом спробую розважити вас. Там важитиме кожна секунда. і як людину, старшу літами; до того ж усі знали, що він чудово володіє зброєю й не дозволяє нікому легковажити його наказами.