Skip to content …виявлялось: «Що се, що серед пустині Димовим стеблом знялося, Миррою кругом вінуло, Пахощами розлилося?» Пісень до неї пісня обізвалась 114 З холодного каміння, де б валялась Вона, цвіт жизні, трупом бездиханним, Коли б своїм царським чолом, вінчанням Наукою, не дбав він повсякденно Про неї… Знав-бо добре, як злиденно В землі кривавій… 