5 Наступного дня прийшли до Ісакія ігумен, Григорій-чудотворець, Микола, який став потім єпископом Тмутаракані, Нестор, що літопис написав, Єремія, Святоша, Федір і його дорадник Василь, Теофіл із братом, Онисифор і Лаврентій. Василь начебто неохоче брав від нього гроші.
Сказали Бережанському, що будемо працювати удвох – я і Василь. Василь відшукав двох колишніх учнів Мукачівського техучилища. Мені порадили сказати, що я вчився у Львові на енергетичному факультеті інституту, а Василь трохи знав електромонтаж з волі. Василь хоч трохи розумівся в апаратурі.
Олена, мати Василькова, крутила голубцi на вечерю. Василько сидiв долi та м’яв мак до кутi. Васильковi було лiт дванадцять. Василько м’яв мак i все поглядав то на двох сестричок, що гралися з котом, то на батька, що сидiв на полу,схиливши голову. На блакитнi очi в бiлявого Василька набiгли сльози.