Skip to content Та що то, наїжджали і такі, що, опріч усього і усякого добра, мали свої виннички і горілку добре збували; так і тим Галочка, було, подякує за їх працю та й скаже любезненько: «Що ж мені, люди чесні, робити, коли ваші женихи мені не по натурі». …
Ви таки – ваше благородіє, а я… – – Я боюся ваших отців, – …
– Чудо твориться на ваших очах, люди, справжнє чудо! …
Позіхав, тоді вигадував причину, йшов до вашої милості і тікав із церкви. …
– Чи не утяжує вас у старості велике знання ваше? …
– Ваш приятель і брат, – …
– Ваш приятель і брат, – …
– Тоді я, з вашого дозволу, візьму собі два слоїки, – – Так, ваша милосте. …
Я гадаю, ваше милосте, – …
Отак, ваша милосте, творяться світи, так створюємося й ми, розумні істоти. …
– Через це, ваша милосте, – …
Але я й так боюся – так дивно у вашому домі, так тихо! …
Хочемо, щоб жилося вам у нас добре, хочемо хоч трохи прикрасити ваше існування. 