Skip to content Дим, наче вуаль, повис над дахами і, здавалося, хотів собою захистити маленьке селище від величезного масиву лісу, що спускався з гір, перекочуючись із горба на горб через усю долину. …
Величезний стовбур, порослий мохом і напівзотлілий, заступив шлях. …
Так він, хоч і з величезними труднощами, аж до обіду просувався вперед. Справді, чарка була чудова: величенька, ваговита, гарно визолочена, ще й з гербом Халявських. …
Годі описати батеньчине захоплення, коли вони побачили й переконалися, що й у другого їхнього сина, покривдженого натурою, котра зробила на спині його величенький горб, відкрився талант, та ще й надзвичайний. Змій величезний, тіло покрите лускою, хвіст лев'ячий, а голова вівці чи собаки… …
Хто зайшов би зараз, побачив би сцену неповторну, з усіх вестибюльних картин ця була б, мабуть, найсумніша: по цей бік вітрини майстер, а по той бік, за склом, у величезній скляній клітці, його пересохлі на порох пташки.