Результати пошуку слова: Вже ж бо

НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит

Posted on by / 0 Comment

На Бузі, як ми вже знаємо, жило індоарійське плем’я дандарії, дослівно «кияни». … Можемо лише здогадуватися, що він має значити щось таке, як компонент Ахура в імені Ахурамазда, оскільки вже ці божества функціонально подібні. … І в цьому він перегукується з тими всіма божествами, про яких вже мовилося. … Індійське суспільство епічних часів вже було патріархальним: у суспільному житті перед вів чоловік.

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

А дружина його вже й не чекала, бо ходили чутки, ніби загинув під Хоролом. … Піду, бо вже час волів порати. … Зібрали люди свої пожитки і сховалися в печері, бо тікати до лісу вже не було часу, надто близько були нападники. … з жалем промовив він – не встигли за село корівок вивести, а вже й посидіти хочеться.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Коли за хвилину-дві я озирнувся, жінки вже не було. … Гадаю, з цим-бо вже ви погодитесь… Планету, на якій буяє тільки один вид, уявити майже неможливо. … Де вже йому було мріяти про позаземне життя! … Коли я отямився, жінки вже не було. … Така вже її доля- жити під чужим іменем, затаїтися на якийсь час. … Це вже було страшно, бо то вже пам’ять про людину. … їх-бо вже не роздивитися навіть у найпотужніший телескоп).

РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал

Posted on by / 0 Comment

На жаль, немає вже мудрого Агрота, спочиває під товщею земляного насипу серед широкого степу… Македонці вигадали, нібито Атея іржання бойового коня тішить більше, аніж майстерна гра на флейті… Ніхто не відав, що вождь скіфів і досі там, в Елладі, біля свого вчителя.

ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр

Posted on by / 0 Comment

Йому вже вісімнадцять, легенька кара не завадить хлопцеві, а, навпаки, піде на користь, бо в мене вже сил не вистачає… Нехай він зрозуміє, що передчасно одержав від життя більше, ніж заслужив… Слова Фієдлера, безперечно, були виявом «внутрішнього героїзму» –

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Якщо й страшні випадкові нещастя, які щохвилини виникають в образі звіра, голоду, холоду, хвороб та різних катастроф, то, ледве вони минають, люди вже не бояться їх, їм аби лише був захисток та їжа, і їхнє життя завжди буде свіже, як джерельна вода… Нараз у темряві розлягається страшний рик.

Люко Дашвар – Мати все

Posted on by / 0 Comment

Ту мить вона згадувала все життя, бо жодного разу — ні коли мамка била, ні коли баба Галя впала і за півгодини від неї вже тхнуло, ні коли мамчині приятелі її за ноги хапали — Рая не відчувала такого моторошного, всеохопного страху, як за ті дві хвилини, що вона йшла до автобуса.

Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.

Posted on by / 0 Comment

а що не вийшло нічого, то чесніше буде здати (кинути?, віддати – кацапізм) карти… далі буде ще гірше: просвітку не видно, а сили вже не ті: не дівка ж бо“ – … Отже, не уступить без бою Москва жодного каменя на вже зайнятих рубежах мовної, культурної, соціяльно-політичної експансії.