Результати пошуку слова: Вже ж

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Posted on by / 0 Comment

Що ж, ви вже відбули своє, щасливці. … Та й, власне, що ж, відомо вже давно: співає кожен, хто якої може. … О господи, його вже ж поховали. … Вже скоро день, що їм іти до шлюбу, мене ж пече всередині, пече! … Вона ж така вже там, напівжива Там біля неї жінка Шибилиста, Ящиха теж лишилась, Кошова. … Вже й так життя, як льох без душника.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Та як вирядиться у баєву червону юпку, застебнеться під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно… вже ж пак не так, як городянські дівчата, що у панів понавчались: цур їм! … Та вже ж і танцюра! … Вже ж тепер він, не таючись, сказав, що у нього щось є на думці і що за тим тільки і йде до хазяїна.

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

Якби йому таку жінку, та тільки щоб не таку вже… … — А що ж це ти, синку, вже й не хочеш? … А вже сироту то й не думав ніхто жаліти. … — Та вже ж і ми його луччим не зробимо, а тілько буде сварка, та лайка, та бійка. … Ці й собі виглядали, але вже не наймів,— хто ж би їх наймав? … — Та вже ж не без бариша.

Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ

Posted on by / 0 Comment

Їхав на Україну пан Януш з єдиною метою помститись на дочці й на козакові, Кисілю ж та іншим комісарам він сказав, буцім би їде з тим, щоб умовити Чорноту, якщо він вже одружився з його дочкою, приєднатись до католицької віри, як же ще не одружився, то примусити його до шлюбу.

Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»

Posted on by / 0 Comment

Нехай, що вона й гарна, нехай, що найліпше вміє ворожити — хоча така молода — хоча й дочка славного між циганами Андронаті — йому вона вже не жінка. … А воно вже висувалося з-за якоїсь гори, жевріючи кров’ю, пишне, осліплююче. … — Не спиш вже, жінко? … — Або знов, що найгірше жаль, бо се вже за вас і за мою доньку.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

От же вони вже й під Хмарищем. … Погано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою голову! … Да вже ж як собі хочеш, а в мене не дурно ридван наготовлений. … Нехай міщане дечим і поживились од козаків у польську заверюху, та вже ж і козаки почали тепер нагинати їм шиї справді по-шляхетськи.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

— Така ж молодюсінька — і вже овдовіла. … — Хіба ти вже не маєш любові до жита, до червоного маку в ньому? … Це вже ввечері, посміхнувшись йому, заспіває Докія, та так заспіває, що аж перепілка стихне в житах. … От років тільки жаль, що вже підкотились під небо. … Мертвим — спокій, з живим — життя, яке вже воно не е.

МАСЛЯК Петро – День Незалежності

Posted on by / 0 Comment

Він же знав, що вже більше не повернеться. … Вона поводить себе не як юна жінка, а ніби зріла дама, яка вже осягнула життя. … Інакше він вже давно жити не міг, та й не хотів. … Я ж у тебе вже є, – … Кому потрібна періодично сліпнуча, вже не юна жінка, якщо вона не володіє унікальним даром заводити чоловіків.

СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі

Posted on by / 0 Comment

Пригадуєте, я вже казав, що Еклі був жахливий нечупара? … До того ж якось я вже попхався був з Еклі та Броссардом у кіно. … І жіночої привабливості, якщо вже хочете знати правду. … – До того ж у мене вже чимало сивини.  … Як тільки розсунеться завіса – слуга вже розставляє чашки або жінка комусь наливає.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

Вже ж люди розумніші за пташок, то, певне, колись вигадають так, що й літатимуть. … — перепинив його дід.— От я тебе люблю дуже, Зіньку, що ти добрий чоловік і гарно, по-божому, живеш, а то вже не люблю, як ти з книжок почнеш верзти всячину. … Ти ж бачила, що він помиляється: сама ж казала вже, що відьом нема.