Результати пошуку слова: Вили

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

У веснянках часто згадується колесо — кроковеє, вербове, яке “вилить много дива”, тобто все на світі бачить. … Подібні жертви вогняному духові приносили й мексиканські індіанці, а монголи, евенки й туркмени перед тим, як розпочати трапезу, кидали у вогонь шматок їжі або виливали трохи питва.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

На килимі були виткані не квітки, а якісь дуже ясні, ніби квітчасті плями або червоні та білі латки, а кругом їх замість листя вились якісь ніби курячі та гусячі лапки. … Кавалери вилися коло Олесі. … Вилиймо йому за пазуху, щоб не дурив нас. … Мельхиседека, і якби він не втік в сіни, вони б і справді вилили йому в пазуху ту варенуху.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

одмикала клiтi й медушi ключниця княжа Ярина; ремiсники й кузнецi запалювали й роздмухували горна, скрiзь над димарями вставали й вились до неба димки; пахло свiжим печеним хлiбом, рибою, м'ясом; жерцi розпалювали вогонь на требищi, i на тлi чорного неба вирiзувався тесаний з товстелезного дуба Перун.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена

Posted on by / 0 Comment

Ломицький схопився з ліжка, бурхнув води в миску, вмився раз з милом, вилив воду, налив вдруге холодної погожої води і почав полоскатись та хлюпати водою в свої сонні, трохи ліниві очі. … І тепер на їй була ясно-сіра сукня з червоними смугами, котрі вилися зверху наниз зигзагами.

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Posted on by / 0 Comment

На вилицюватому обличчі ріденька руда борідка. … Сонце било йому в очі, вилискувало скло окулярів. … Накинулись хмарою, вилися стовпом. … Коли трохи відійшов, зняв чоботи, вилив з них воду, щоб не чапали, як піде вулицею. … Вона вилискувала різними кольорами, наче веселка, сліпила очі.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

Русяві короткі коси вились кучерями й розсипались, неначе ясне проміння, кругом її свіжого лиця, кругом білої шиї. … Парапет стояв над мурованою стіною, а під стіною на терасі гори коло самісіньких сходів розстелявся парк з миршавих акацій; в садку жовтіли доріжки й стежки, що вилися до літнього дерев'яного театру.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Велетенські юрбища заклопотаних і ніби переляканих, злиденних людей виливалися з усіх отворів присадкуватого вокзалу й чимдуж бігли в усі боки, поспішали. … На фурію наче хто вилив цебро холодної води, вона стріпнула головою й наставилась на Андрія спантеличено. … Азік свій борщ вилив у парашу.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Червоні, якісь зовсім маленькі, наче не його очі на вилицюватому негарному обличчі з великим носом і в'ялим підборіддям. … Бо на шматині масною грудкою, завбільшки з кулак, лежав золотий виливок. … Виступив наперед власник золотого виливка, взяв ківш, невміло сьорбнув, захлинувся, потім усе ж таки допив, глянув на своїх.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

В руках стискала сильно сріблом оковане ратище; через плечі у неї висіли міцний лук і сагайдак зі стрілами, а за гарним шкіряним поясом, що мов вилитий обхапував її стрункий дівочий стан, застромлений був топір і широкий мисливський ніж з кістяними черенцями.

Анджей Сапковський – Останнє бажання

Posted on by / 0 Comment

По лісах давніше лишень вовки вили, а тепер бач: упирі, біхреси якісь, де не плюнеш, вовкулака чи інша паскудь. … Губи мала бліді, на вилиці чималий кровопідтік від його удару. … Геральт устав, дозволив, щоб служка вилив на нього шаплик води, обтрусився, вийшов із ночов, залишаючи на цегляній підлозі сліди мокрих стіп.