ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Була вона за цей вечір зовсім випита, адже і вдруге вирвалась із обіймів, вдруге зробив він їй боляче, залізши їй за виріз плаття й притисши залізними пальцями їй персо. … уздріла вона там його очі, пласкі, випиті й майже прозорі. … Його виходили селяни, і після того йому довелося випити не один ківш лиха.