Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця
Не було й тіні від того ледь екзальтованого і по-божевільному закоханого в мої писання дивака, що так виразно жестикулював з усіх без винятку мейлів, науявлюваний мною. … Одного разу вона раптом виразно сказала не прокидаючись: «Але він знервований!». … Крім того, він позбавлений кольору і виразного запаху.