Результати пошуку слова: Вирва

Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір

Posted on by / 0 Comment

Боляче й лячно було дивитися, як з-пiд залiзних зубiв, наче кров, бризнула стара тирса, як iз живої теплої оселi ставало руйновище – купа скалiченого дерева, як оте вiкно, бiля якого вiдпочивав дiдусь, вирвали з стiни й, наче покiйника, поклали на воза. … – несамохiть вирвалося в мене.

Брати Грімм. Казки

Posted on by / 0 Comment

А [29] вгорі сидить, мабуть, суддя, бо кричить: «Розбишаку сюди!» То я ледве вирвався. … Аж там мертві велетні лежать, не ворушаться, а навкруги вирвані дерева. … Вирвалась, вискочила у двері й хотіла втекти, але на сходах її наздогнав, якийсь юнак і вернув назад.

Олександр Довженко – Україна в огні

Posted on by / 0 Comment

Олеся вирвалась од них і припала до землі. … Олеся вирвалась і плигнула у вікно. … Довго стримував Мина нещасний свій подих, аж посинів увесь і скарлючився, але чим далі затримував він оце своє лихо, тим більше зростало воно в грудях, пищало, шкребло, лоскотало в горлі і нарешті вирвалось назовні величезним вибухом кашлю: —

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

Вже коли мені не пощастило побачити Шляхтича-інженера, то я мав хоча б одним оком кинути на те біляве диво, яке поламало Гену всю його дипломатію, вирвало його з столиці й пожбурило сюди, в первісний стан, так би мовити. … Оля мовчки вирвалася й побігла по сходах, а я стрімголов кинувся з під'їзду.

БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX

Posted on by / 0 Comment

Через рік, влітку 1924 року, він вирвався до Збруча на загнаному коні, в скривавленій сорочці. … З його горлянки вирвалося звіряче гарчання, і він знов кинувся на мене. … Дівчина захрипіла, з її рота вирвався крик, голова відкинулась, а тіло розслаблено застигло. … З горла напівлюдини-напівзвіра вирвалося довге протяжне виття… *

Вимкнути

Posted on by / 0 Comment

ви́мкнути1 – дієслово доконаного виду (вирвати) Інфінітив ви́мкнути однина множина Наказовий спосіб 1 особа ви́мкнімо, ви́мкнім 2 особа ви́мкни ви́мкніть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ви́мкну ви́мкнемо, ви́мкнем 2 особа ви́мкнеш ви́мкнете 3 особа ви́мкне ви́мкнуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

 …І хоче тебе попередити: вирватися звідси майже неможливо. … Промайнув оголений стовбур, вирваний з корінням, гучний тріск докотився до тераси. … Мене охопило нестримне бажання скоріше вирватися з мурованої пастки: в джунглі, в ліс, у болото – будь-куди, аби на простір, на волю.

Повиривати

Posted on by / 0 Comment

повирива́ти1 – дієслово доконаного виду (вирвати все або багато чогось) Інфінітив повирива́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа повирива́ймо 2 особа повирива́й повирива́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа повирива́ю повирива́ємо, повирива́єм 2 особа повирива́єш повирива́єте 3 особа повирива́є повирива́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал

Posted on by / 0 Comment

На мить вихор зупиняється, і тоді в уяві Демокріта спалахують вирвані з чіпких обіймів Хроноса[11] напівзабуті сцени, події… На світанку споминів промайнуло пихате і жорстоке обличчя перського царя Ксеркса, який після поразки при Саламінах накивав п’ятами аж до самісіньких Абдер.