ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін Posted on by / 0 Comment – Ти не уявляєш, як давно я так добре не висипалася… I почався чудовий день, наповнений подiями та новими враженнями. … Почула за вiкном дзвiнкi звуки сокири та й вийшла на двiр iз думкою: рано встаю i добре висипаюсь.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Море грає – Ходім погуляти!» Висипали запорожці – Лиман човни вкрили. … Вернувся з Києва Петрусь Уже Петром і паничем, І кучері аж по плече, І висипався чорний ус, І ще… Та се ще не втече, Розкажем іноді колись Про те, що снилося Петрові.
УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment І все тицяють мені золото, поки воно вже почало висипатися з кишень і випадати з рук. … Після того, як заходило сонце, небо в кришталі швидко темніло, сутінки там були дуже короткі, й висипали зірки – ті самі зірки, що їх ми бачимо на нашому небосхилі.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Навколо хати висиплю рінню доріжки, зі сходу зроблю палісадник, щоб не бив вітер, на захід – ґаночок, у світлиці – море світла. … Нібито ніде так не висиплявся, як у труні.
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Кілька разів увечері я бачив його коло туалету з групою інших доходяг, як вони дерев'яними паличками або дротиками вигрібали з купи сміття кості з риби, висипані туди разом з іншими відходами працівниками кухні. … З під'їздів висипали в'язні з клунками і пішли до воріт.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Ялинка стоїть, Платон сидить, святкова вечеря готова, а мала так міцно заснула, ніби ніколи не висипалася. … — подумала Ліда, коли їм назустріч висипала весела компанія.
ФІВЕГ Гейнц – Полум’я в лабораторії №1 Posted on by / 0 Comment Гартунг вивернув кишеньку халата і висипав на долоню блискучий порошок.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment — простягла вона з-під поли руку й висипала на коліна Сарі жменю срібних монет — талярів і злотих. … Уся замкова челядь висипала у двір, з цікавістю розглядаючи новоприбулих гостей і обмінюючись ущипливими зауваженнями на адресу російського купця.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Братам аж чудно було, що вона за квітами так тужить; вони взяли того глечика, висипали з нього землю й побачили ту завинену в білий плат голову; хоч і надгнила вже вона, та по волоссю кучерявому впізнали вони, що то Лоренцова.
Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони Posted on by / 0 Comment Хто ж це на дірку купу костриці висипав?! –
