ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Небо цвіло молоде і ясно-синє, а коли рибалки витягували сітку, та блищала затягнутими водою лунками, наче срібна. … Ісакієве обличчя під ту пору витяглося і зжовкло, начебто він сам став листком і от надійшла до нього осіння пора. … незмінно відповідали ченці, а він, запустивши руку до кишені, витягував звідти гроші.