Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Спочатку були купи й ватаги, і це було так зване передлісся, а далі пішли купки й кущі, і, нарешті, окремі дерева розбрелися по рівнині, в’ялою соломою й вогкою землею пахло з полів.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Сільська казарма була нітрохи не краща за казарму при мосту: одноповерхова, вікна вузькі, стіни з бридкої сірої цегли, усередині темно й вогко, вечерю подали на довгому столі з неструганих дошок, які, до того ж, нікому не спадало на думку вимити і пошкребти.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Надворі було тихо й вогко.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment На Тургенєвській вулиці, в нужденному, перехнябленому будиночку, у вогкому напівпідвалі, де жив Яновський, було дуже непривітно цього зимового надвечір’я.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment В ямі було темно, вогко й неймовірно брудно: під ногами чавкотіла, повтоптувана в грязюку, давно незмінювана солома, в одному куточку, поблизу віконця, блимала маленька гасова лямпа…
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Пливуть хмаринки, з поля дихає вітер і несе запахи вогкої землі.
