АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Тепер водогін не працює, і люди хтозна-як перебиваються. Вона сьогодні хоче-мати хату, завтра – в хаті, післязавтра думає про лазню і водогін, а тоді про свою книгарню, про фортепіано… Людина – це ненаситне створіння. –  Водогін працює добре, – То водогін монтував, а тепер дрібноту різну лагоджу.

Семен Скляренко – Володимир

Цистерн не мало убоге населення города, але з давніх часів у Херсонесі існував водогін – на схід від города під землею були цистерни, де збиралась вода з річищ, джерел і просто дощова, звідти, також під землею, вода текла кам’яними трубами до города, а там і в усі будинки.

Олесь Гончар – Берег Любові

І хоч з водопостачанням у містечку погано, бо водогін не мінявся, мабуть, з античних часів, — кладуть між корпусами водогін, каналізацію.

Володимир Дрозд – Катастрофа

Я замружився і побачив лискучий дах чепурного будиночка, завиту диким виноградом альтанку, вулики в молодім садку, у дворі — водогінну колонку… Не звик хвалитись, але ще й восьми років відтоді не спливло, як усе стало реальністю: і будиночок, і альтанка, і водогін

АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари

У Мишковарі, як і в усіх оселях Конорів, також були водогін та каналізація, що справно функціонували завдяки спеціальним чарам. – Я не впевнений, що чари, які змушують цей водогін працювати, також і дезінфікують у ньому воду.

УЕЛЛС Герберт – У безодні

Вона потече водогінними трубами, потягнеться крадькома вулицями, вибираючи то той, то цей будинок і караючи його мешканців, що п’ють непереварену воду, проникне в мінеральні джерела, потрапить у салат з водою, якою його мили, причаїться в морозиві.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

– наче корова язиком злизала… Панно порвалися й виблякли, замість могутньої постаті з молотом залишився дерев’яний каркас у папьє-машевому лахмітті, а вежу Авіації розібрали з огляду на нагальні потреби міськкомунгоспу, якому конче необхідні були водогінні труби діаметром 2 дюйми.

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

Спочатку все йшло добре, але як тільки він прийшов на Корунну вулицю під водогін, то почав атакувати підряд усі шинки по Корунній аж до самого костьолу святої Людмили. Напівзруйнована водогінна вежа, дерев’яна будка залізничного сторожа і взагалі все, що мало якісь стіни, було продірявлене кулями, як решето.