Skip to content – Гляди, боярине,- сказав Максим, зупиняючись над водопадом при вході в крутий, у камені кований вивіз,- гляди, боярине, се діло тухольської громади! …
Під водопадом творив потік просторий, спокійний і чистий, мов сльоза, ставок. …
ІIІ За селом Тухлею, зараз же близ водопаду, стояла насеред поля величезна липа. Стало йому жаль за горами, полонинами, лісами, за дебрами, проваллями, за Черемошем, що, щумлячи по водопадах, наче людина, промовляв до його душі. …
На таких водопадах Степан, як ще хлопцем був, ставив з ровесниками млиночки. Вона вся, як труп, обсілий червою, кишить, рухається на одному місці, вгризається, бореться там поміж собою, і вся приголомшливо, без перестанку, без пауз, без виразу кричить одноманітним страшним гудом, як рев величезного водопаду. 