Результати пошуку слова: Вон

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

Він висмикував їх пальцями, одбивався од їх червоним гострим язиком, задирав їх вгору пальцями; а коли вони вже геть-то надокучали, зараз хапав ножниці й спохвату та спересердя підтинав їх як можна вище, трохи не під самісіньким носом. … –  Але ж вона мужичка! … Вона загадала дівчатам наставлять самовар.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Воно, як велетенський вітряк, тряслося в нестримному гніві й з високості трусило, кидало, жбурляло з-під свого невидимого жорна цілі потоки крижаного борошна, яке зразу ж підхоплював скажений вітрюган і котив понад принишклою землею. … Вони спустилися в долину. … Вони втрьох підняли коня, висвободили зі стремена ногу потерпілого.

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

Тільки в березні-квітні 1945 року вони замордували у Павлокомі 365 осіб, Березці – до 200, Бахові – 95, Малковичах – 152, Пискоровичах – 358. … Вони зовсім замовчують усі жахи, що їх творили поляки з безборонним українським населенням. … І як вони в таку далечінь доїхали? … Вона йому сподобалась.

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

Від роботи вона вернулася пізно й якась така, ніби в терниці витіпана й вибита. … Якраз від Петра вона не мала на собі празникових днів і тому вже трохи вважала коло роботи. … Тоді вона робила три роботи одночасно: викручувала шмаття, топтала гадину в череві й рахувала своїх умерлих до чи після народження дітей.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Posted on by / 0 Comment

 – Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. … Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. … Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства.

ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання

Posted on by / 0 Comment

Вона стала під гарячу воду. … Вона була гарна і струнка. … Вона розвела руками губки своєї ретельно виголеної розкішниці і вимила її. … Вона накинула білий махровий халат і увійшла у Кімнату. … Побачивши Орисю, вони несміливо підійшли до неї. … Але вона мовчала. … І тоді вони почали її цілувати.

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

Електронний охоронець, блискавично впевнившись із відбитка пальця, що це господар, безшумно відчинив броньовані двері (зовні вони були закамуфльовані фільонками під дерев’яні) і так само безшумно, зачинив їх, тільки-но господар переступив поріг. … І тоді я збагнула: мій чоловік назнав собі іншу, і вона його полонила до безтями.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

Я певний, що людина не лише вистоїть – вона восторжествує. … Гине людина – гине цілий світ, який вона в собі носить. … Старшина перевіряє в іноземчиків паспорти, шльопає їм штампи прибуття-вибуття, а ти сидиш у кріслі, морду надуваєш, а вони все до тебе: містер-твістер, може, кока-коли, а то коньячку?

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Вона вкаже вам, коли треба пустити пояси. … Сподіваюсь, що тепер, після того як я погодився на ці умови, вона вільна? … Ганна Миколаївна, мабуть, з гірким подивом сприйме своє повернення в незатишну обстановку, яку вона щойно залишила. … Вони його приведуть до пам'яті, а поки що зробіть йому першу перев'язку.

ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий

Posted on by / 0 Comment

Та як би там не було, кожен погоджувався з тим, що творець/причина життя і розвитку має бути вищим/вищою за творіння, а отже, він/вона не може перебувати тут, бути таким/такою, як і ми, обставини його/її буття не можуть уподібнюватися нашим. … Вони почнуть стикатися і, врешті-решт, знищать одна одну.