Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Хоч я й далеко від того, щоб вірити в такі поетичні казки, то на підставі вашого впевнення, а може й досвіду на полі міістицизму, буду вижидати щастя. … Так кілька довгих поважних хвилин, мов любовного впевнення без слова… або також сповіді… душі… душі… Мене обняло холодом.
