Skip to content
Блідий, розхристаний, з лицем кровавим, З розкудланим волоссям, в порваній Одежі, з впертими наперед себе Очима, він стояв хвилину в дверях, Немов нагадував, де він зайшов, Мов дивувавсь, чого помовкли так І побіліли й затремтіли всі.
