Результати пошуку слова: Вранці
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми
Вранці, ще добре не розвидніло, почувся навколо хати тупіт. … Вранці Чорнобай поїхав у Клевань на нараду, як голова сільради, а в обід його привезли додому в кайданах. … А вранці нашу хату відвідав сам командир загону. … Вранці дали попити свіжого гарячого чаю з сухарями. … Вранці ми приймали полонених німців.
ПАШЕК Мирко – Ловці перлів
Вранці вони знову вийшли в море, згадуючи вчорашній бенкет, який у їхніх думках ставав дедалі багатшим, аж поки не досяг такого рівня, про який вони мріяли: багато баранів, багато курей, багато коржів з медом, і багато срібла. … Азіз мав такий самісінький вираз обличчя, як і Абдаллах сьогодні вранці.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Вранці Микола прокинувся з відчуттям страшенної втоми й якогось лиха, що зненацька впало на голову. … – спитав дядько вранці, коли Вікторова рука ніби сама собою почала малювати орнаменти, які ще й досі плинули в нього перед очима. … Вранці я втискався в теплі від сонця скелі і, вгорнувши коліна плащем, слухав море.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс
– Ми відразу ж перенесли його туди вранці… Спека ж… – … Мабуть, це тобі сниться,- кинув я ніби знехотя й з полегкістю зітхнув.- А тепер давай вимкнемо світло, й до ранку в нас не буде ніяких прикрощів, а вранці, якщо нам дуже захочеться, придумаємо собі нові. … Ще вчора вранці я думала, що ти мене ненавидиш, і через те була нещасна.
Борис Грінченко – Під тихими вербами
А одного разу засварився з чоловіком за якусь там дурницю і все нахвалявся: «Ну, будеш же ти без худоби!» Той чоловік і байдуже, а одного разу вранці встає, пішов у повітку,— аж коні його — пара добрих коней — здихають: хтось уночі вліз та ножем кишки їм повипускав… … Другого дня вранці Гаїнка прокинулась перша.
Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.
В одинадцятій годині вранці дзвін сповістив нежонатих гостей, що чай готовий (жонаті гості розкошували ним у своїх кімнатах). … На четвертий день перебування нашого на благодатній фермі, десь коло десятої години вранці, гостинні й щасливі мешканці ферми з цілим своїм домом відпровадили нас, як найближчих своїх друзів.
Микола Олійник – Леся
Він почався, мабуть, уночі, бо вранці, коли прокинулася, — … Листа читали увечері, а вранці, коли Сергієві трохи полегшало, він заявив: — … вранці поїдемо. … Раз ви думаєте вранці їхати, то хоч пройдімо селом. … Рано-вранці вона розчиняла його, і в кімнату вісником ні на мить не стихаючої пісні життя залітав неспокійний плескіт води.