БАРКА Василь – Жовтий князь
І навіть здавалося: ледве помітний відтінок врочистості оповив обличчя. … Забринів один голос – старечий, врочисто проказуючи речення, часом зриваючися хрипко. … Воно ж тоді знов вирізнилося з ночі: в рівності кожної риси, означеної проти тьми, і в таємничій врочистості, ніби під час дивного сновиддя.