Skip to content
– у порожньому закадровому просторi: ой якби я знала, що буду вмирати, я б собi казала явора врубати, збудувати трумну на чотири боки, щоб вона стояла трийцять штири роки, стояла, стояла, та й почала гнити, та й стала до дiвки труна говорити: або iспалiте, або порубайте, або порубайте – або тiло дайте…).
Його капелюх лежав оподалік від нього, а разом із ним і сокира… Він, певно, пішов у ліс, щоб там врубати дров, йому треба було, відай, кілля до плота,- так він міркував, як обзирав пліт,- і там напав його хтось нечайно ззаду.
