Григір ТЮТЮННИК – Вир
Вряди–годи по верхів'ях дубів пролітав вітер, листя журно шелестіло, ніби там угорі ішла тиха змова проти людей, що нівечили пилками та сокирами тіла могутніх дерев. … — бідкалася вона, пораючись по хаті та вряди–годи прислухаючись до клекотіння на печі: там хтось то наливав, то виливав воду з тикви.