Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця
Так що у приміщеннях вокзалу всюди пахтіло мокрим, якоюсь такою бездомною псятиною. … Зараз ми мусимо перестрибнути через два роки і повернутися на той інший, львівський вокзал, де всюди повно огидних типів і смердить рибними котлетами в тісті. … Тому кілька тижнів ми тільки про той матч і тринділи – у школі й дома, всюди.