Skip to content В будинку просторо, місця вистачає, старий Катультесе всюди підтримує чистоту, порядок, сеньйора Росіта вміє готувати дуже смачні страви і догоджати людям. …
Влітку там блукають тремтливі марева, шугають у небі яструби, і все перед тобою як на долоні, куди не кинь – всюди степ, рівнина, ласкаве небо, сонце. Гадала, що познущалася над самим лиш цим незграбним бовдуром, але забула про всюдисущі очі гарему. …
Вони перелітні і всюдисущі, як туга й розпука. …
Боже, єдиний, всюдисущий, всемилостивий! …
Вибрано саме його, Кучука, бо маленький, непомітний, такий прослизне всюди, не попадеться. Тому, якщо ти добре поміркуєш, заглибишся думкою в те, про що я кажу, то зрозумієш, що, не бувши всюди, тобто, у всіх тих чарівних місцях, ти не існуєш майже ніде. …
Але поглянь, хіба ця поважна всюдивладна й завждисуща конструкція не наслідок крайньої дурості, хіба не суперечить вона думці й порядку?