ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Я теж належу до тих, котрі захотіли втекти від світу, але на відміну від інших я той світ полюбив. … Тоді розширилися раптом очі в головника, і кинувся він притьма до вікна, щоб вискочити і втекти. … Не очищальні, на жаль, це сльози, а вадкі, адже ті, що втікають від пристрастей, все одно що від тіні своєї тікають і втекти хочуть.