РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі
Риси обличчя мов виточені – тоненький рівний носик і вередливо вигнуті вуста були напрочуд гарні. … Цей орлиний ніс вказував напрям тільки вперед, а сухі вуста, здається, звикли за всяких умов скупо й упевнено показувати маршрути колонам. … Тому треба було стримати себе, на все пристати… Треба зціпити вуста і глибоко сховати обурення.