Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment Створіння, приклеєне до спини дельфіна, повертало за ним маленьке личко з виразом непередаваного смутку, повне чару, через який пісня все ще лунала, хоч маленькі бліді вустонька були затиснуті і не видобувався з-за них навіть найслабший звук.
УКРАЇНКА Леся – Лісова пісня Posted on by / 0 Comment Вiзьму собi твою спiвочу душу, а серденько словами зачарую… Я цiлуватиму вустонька гожi, щоб загорiлись, щоб зашарiлись, наче тi квiтоньки з дикої рожi!
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Твої вустонька найніжніші, осолода мого лиця… А НІЧ СТОЇТЬ ЯК МІСЯЧНА ГАЛЯВИНА.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment …вив’я-занi терновi хустки з випущеними поверх кожушка тороками – рум’янець на розложистих вилицях, як яблуко-циганка, гостренький, мишкуючий носик, складенi чирвою вустонька, суцiльна цитата з фольклору, жива iлюстрацiя до Гоголiвської “Ночi перед Рiздвом”, i гумор у неї був – також гоголiвський, класично-україн-ський: коли баляндраситься…
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля Posted on by / 0 Comment І вмить я бачу рожеве, маленьке тільце, важно, серйозно стиснені вустонька й нижню губку, що зайшла під верхню.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment – А коли підросли мої синочки, коли їхні рожеві вустонька лепетали ніжне словечко «ненька», коли їхні рученята не тільки шукали моєї пазухи, а й обвивали мою шию, я зрозуміла, що на світі є така любов, до якої не можуть дорівнятися ніякі інші любові, –
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Відкрий же свої оченята, зіронько наша ясная, розтули свої калинові вустонька та промов до нас хоч словечко… Вовкулака не міг такого слухати, він з дитиною на руках одійшов убік, відвернувся і, коли знов хотів зацмокати до немовляти, губи йому не склалися в трубочку.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment ти її добре вгонобиш: я вже мов бачу, як ти тими зубиськами своїми їй у рожеві вустонька вп'явся та в рум'яні лиця, ще, гляди, отак цілком і проковтнеш!
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Як би я пестила та обмивала сльозами ті рубці… Я виціловувала б вустоньками кожну бойову рану свого коханого… Я пишалася б ним!..
