Результати пошуку слова: Вус
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
Довгі вуса, обкурені над губами, світлими, білявими завитками звисали нижче підборіддя; маленькі очі на широкому, гладко поголеному кирпатому обличчі дивилися трохи насмішкувато, з добродушною хитринкою. … Трохи зігнутий, з горбочком ніс через відсутність вусів здавався крючкуватим, як дзьоб хижого птаха.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
За нікельованим бар’єром коло буфета мляво рухалася крихкотіла літня жінка у білій куртці з закасаними рукавами; віддалеки, за круглим столиком, сидів у недбалій позі малий на зріст, одначе міцний чолов’яга з блідим квадратним обличчям і пишними чорними вусами. … Нараз Максим виявив, що вусань дивиться на нього.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО
Раптом купа, заворушилася, і звідти визирнули якісь малі чорні комахи з вусиками. … – здивувалося Зайченя.- А ти про мої вуса часом не забуло? … Ач, вуса які довгі! … І раптом молодий, але вусатий письменник спитав у космонавта: – … Але якось один уже вусатий дядько перестав читати книжки, а став скуповувати нові черевики.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій
Коли Звіробій підступив до берега й очам його несподівано відкрився цей краєвид, крик подиву вихопився йому з вуст – щоправда, крик неголосний і стриманий, бо юнак був набагато розсудливіший і обачливіший за невгамовного Непосиду. … – Як втішно почути правду з чоловічих вуст хоч один раз у дівочому житті!
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі
Білявий чуб вихрився над круглим чолом задерикувато, як у юнака, а в обрисі трохи припухлих вуст було щось наївно-дитяче. … Риси обличчя мов виточені – тоненький рівний носик і вередливо вигнуті вуста були напрочуд гарні. … Куточки вередливих вуст затремтіли. … Усі зморшки підтяглися, кути вуст склалися в завчену лагідну посмішку.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3
Ані зайвого слова з вуст! … Хальвард підніс до вуст великий ріг, і бойовий сигнал Слідопитів пролунав по Хельмовому Яру. … – Гіркота його на вустах моїх уже багато днів, і чи не виявиться ще гіршим осад на дні. … і незабаром по вулицях і на стінах передавали з вуст у вуста: «Вмирає, вмирає…» Батько сидів у головах, скорботно німуючи.
Олесь Гончар – Берег Любові
розглядаючи в люстерко свої довгі вії, зіронізувала Світлана Вусик. … — допитується в нього Світлана Вусик. … — І знов лестиво зазирнула Гурійовичу в його коротко підстрижені вуса. … Та тільки сестра з двору, став лагодитись і він кудись: причепурився, оглянув себе перед дзеркалом, щіточку вусів торкнув ребром долоні.