ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Тільки серце раптом кольнуло Стратона Стратоновича і примусило його вхопитися за лівий бік.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші Posted on by / 0 Comment …ще могутнішим і вищим, здавалося, що крона його розпливається в сутінках там десь угорі – ніби велетенська розчепірена рука, що в незмірному тужливому пориванні хоче вхопитися за небо.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари Posted on by / 0 Comment Ця думка була надзвичайно цікава і, схоже, обіцяла нове відкриття, але була така швидкоплинна, що Маріка не встигла за неї вхопитися.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Різкий біль у лівому плечі, який він відчув, ударившись об ніжку стола, не перешкодив йому, проте, майже несвідомо вхопитися й міцно триматися за ніжку правою рукою.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Мускули його напружилися і застигли непорушне, виразно вимальовуючись під шкірою, в постаті голови, застиглості тіла, в готовності зробити стрибок, в настороженості відчувалося, що пройде одна невловима мить і він зробить стрибок, але в ту саме мить Павло вже встиг вхопитися руками за держак.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Добре, що встиг чiпко вхопитися за офщерову гiмнастерку.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Козак уперся ногами в стовбур і тільки хотів вхопитися за одну з гілляк, як зненацька під ним щось затріщало й він, втративши опору, полетів у якусь безодню…
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment При карабінових прийомах не знає, за що раніше вхопитися: чи за ремінь, чи за патронташ.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Не дбав тепер про Какору, не боявся його, навіть якщо той і знайшов би силу, знову вхопитися за меч, –
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Оскільки на цьому етапі слідства поліція рада була вхопитися й за соломинку, чистий аркушик набув особливого значення, тим більше, що наступного дня Міттельгорн загадав запалити в каміні і з ранку до ночі (щоправда на обід він усе-таки зійшов) палив свої неоціненні книги.
