Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Славенко вдячно глянув на молоду господиню, радіючи її відповіддю: «Вона ніби відгадала мої думки», — … Цей лист, залишений тоді з геть іншої нагоди, здавався їй тепер одержаним допіру, був ніби віщим листом, де відгадано й стверджено її майбутній вчинок.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Ставиш поруч два кадри, віддалені простором і часом, визначаєш .їхнє художнє сусідство і мусиш безпомильно, отим надчуттям відгадати, які асоціації це сусідство викличе, якщо викличе взагалі… … Напрям руху його намагалися відгадати.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Вже пальчик прикладала до чола на знак, що відгадала. … Але по хвилі спускала ручку… Не могла відгадати.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Спробуйте відгадати загадку: Стоїть дерево, на дереві — квіти, під квітами — котел, над квітами — орел, — … Русалки вимагають, аби жінка відгадала, як звуть кожну з них.
МИРНИЙ Панас – Серед степів Posted on by / 0 Comment – мовите ви, радіючи, що Яким відгадав ваше бажання.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment — Відгадай. … наче відгадала його думки Софія.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment А генерал, немовби відгадавши побоювання Лукаша, обернувся до Швейка і підійшов до нього: – … Поручник Дуб раптом став поводитись як дитина: взяв Кунерта за руку, довго роздивлявся його долоню, запевняючи, що відгадає з неї ім'я його майбутньої дружини.
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Ну, годі відгадати думку кожного чоловіка.
За сестрою – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Харциз відгадав думку хлопця і був певний, що він не втече, а буде його держатися.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment Визиравши із садочка, побачив, що дві дівчини геть-геть відстали від прочого народу, тихенько ідуть собі і розговорюють; він зараз відгадав, що хто то йде, бо серце у нього тьохнуло й подало звістку; ото він і пішов буцімто у город, тихою ступою, похиливши голову, мов задумався; а у самого аж жижки…
