Результати пошуку слова: Віддих

ЛЕМ Станіслав – Фіаско

Posted on by / 0 Comment

Віддих ледь затуманив скло його шолома.-Насилу встиг загальмувати перед цим урвищем! … Анґус це знав, але вона так йому допекла, що він затримав віддих. … Цей отвір, сповнений мороком, парував, ніби велет не міг випустити в агонії останній віддих.

ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі

Posted on by / 0 Comment

Мені так часто бракувало вашого «ніщо» у воєнні роки… Давидов зареготав і, віддихавшись, ледве вимовив: – … Затамувавши віддих, учений намагався роздивитися це, підставляючи диск до світла під різними кутами. … Він уже зрозумів, і здогад урвав йому віддих.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

Настрій у нього був такий гарний, так приємно було побачити ніжне обличчя Юрчика, так солодко дихнулося одсвіженим морським повітрям (щоправда, відвертаючись од урагану, який буквально забивав віддих), така незатьмареність була на душі, що Яковенкові не хотілося, аби й така дрібниця, як вода в чоботях, псувала настрій.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

До села близько, а чує Катранник: неспроможний далі ступити; притуляється до стіни безверхого сарайчика – віддихати. … Віддихав трохи і дивиться. … Відступив за горби, де тільки окремі дровиняки і шпали, облиті смолою, скотившись, палахкотіли з низьким димом; під виступ збочини присів – віддихнути і отямитися з лиха.

Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.

Posted on by / 0 Comment

…Крут, Базару, мучеників Соловків, УАПЦ, УГКЦ, смертників підпілля ОУН, героїв Норильська і Воркути, Колими і Кінґари… Ці Українці, кожен один, і кожен сам, до останнього віддиху і до останньої краплі української блакитної крови держались наказу „Позір!“.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

віддихувався й пихкав, поводячи бровами, Младанович. … Коли непрохані гості вийшли з кімнати, Сара сіла на ліжку й довго не могла віддихатися; у скронях стукало, руки й ноги були холодні як лід, і вся вона тремтіла мов у лихоманці, — … промовив він, віддихуючись. … — Пречудової — голосно віддихуючись, мовив полковник.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Отто й прийшла до неї Олена Кубраківна, перетанцювавши, та й сіла біля неї віддихати. … приговорював Василь, цілуючи її раз по п’ять, не віддихаючи, та вп’ять знову за те ж… та аж вже не зміг і слова промовити… А Маруся лежить у нього на руках і сама себе не тямить, чи вона у раю, чи вона де?