відкупи́ти Posted on by / 0 Comment відкупи́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив відкупи́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа відкупі́мо, відкупі́м 2 особа відкупи́ відкупі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа відкуплю́ відку́пимо, відку́пим 2 особа відку́пиш відку́пите 3 особа відку́пить відку́плять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відкупоритися Posted on by / 0 Comment відкупо́ритися – дієслово доконаного виду Інфінітив відкупо́ритися, відкупо́ритись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відкупо́риться відкупо́ряться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … відкупо́рився, відкупо́ривсь відкупо́рилися, відкупо́рились жін.р.
Відкупорюватися Posted on by / 0 Comment відкупо́рювався, відкупо́рювавсь відкупо́рювалися, відкупо́рювались жін. … відкупо́рювалася, відкупо́рювалась сер. … відкупо́рювалося, відкупо́рювалось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник відкупо́рювавшись
Відкупорювання Posted on by / 0 Comment відкупо́рювання – іменник середнього роду відмінок однина множина називний відкупо́рювання родовий відкупо́рювання давальний відкупо́рюванню знахідний відкупо́рювання орудний відкупо́рюванням місцевий на/у відкупо́рюванні, відкупо́рюванню кличний відкупо́рювання*
