ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Закусив губу й дивився, як вона відходить: не мав сили піти за нею або ж покликати її ще раз… Галя стала на порозі бабиної кімнати в усій своїй красі. … Збирався вже відходити, але вона знала, що нікуди звідси він уже не відійде. … Вогонь, який відходив від нього, здавалося, гас, і він сірів так само, як горби, скелі, дерева й небо, –