АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари
Він відчайдушно ковтав слину і длубався пальцями в закладених від різкого перепаду тиску вухах. … – запитала Маріка, відчайдушно намагаючись зберегти гарну міну при поганій грі. … Уперше за багато-багато років йому відчайдушно захотілося плакати. … – твердив він, крокуючи по вітальні й відчайдушно жестикулюючи.