Skip to content Я й забув, що вже квіти пов’яли І ні з чого віночка плести, Що вони й не мені розцвітали, – …
Ей, не люби мене, дівчино, Як хочеш жити в супокою, Плідне мов древо над рікою, Діток коханих годувати, Синів давати в школу, в люде, Дочкам готовить нишком віно, На власну путь благословляти, –