Результати пошуку слова: Він
ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація
Здавалося, він мандрує крізь час. … Він спав. … Немов крізь туман він побачив себе: безликий, з міцно затиснутим у руці променевим пістолетом і трупом біля ніг. … Він прокинувся й протер очі, сподіваючись пригадати що-небудь іще. … Він рвучко сів і напружив пам’ять. … Він сидів на ліжку в маленькій сірій кімнаті.
Дуглас АДАМС – ПУТІВНИК ПО ГАЛАКТИЦІ ДЛЯ КОСМОТУРИСТІВ
Він прокинувся о восьмій, підвівся, мов сомнамбула, пройшовся по кімнаті. … Він вирівняв його. … Він знову його вирівняв. … майнуло в Артура при погляді на бульдозера, і він почвалав до спальні вдягатися. … подумав він і почвалав у спальню. … – згадав він. … Він говорив про це важливе якимось людям, говорив довго і переконливо, як йому здавалось.
СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі
Б.- він мій брат, ну й т. … Він має намір сам відвезти мене додому, коли я випишусь, – … Це він видав оту екстракласну збірку оповідань «Загадкова золота рибка». … Там про одного хлопчика, який не давав нікому подивитись на свою золоту рибку – він купив її за власні гроші. … А тепер він у Голлівуді, Д.
Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я
Він, мабуть, наслухався телебалаканини про успіхи закордонних іміджмейкерів та чудеса виборчих технологій, — … — Ну, приміром, не виграє він вибори. … — Він подивився на Олександра. … Власне, він звернувся до нас, за порадою свого знайомого, якому ми розробили систему охорони. … До речі, хто він такий?
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
Словом, все адекватно, а оце раптом, на зламі століть, відчув дискомфорт, крівля поїхала, звернувся до психіатра, але відхилень психіки він не знайшов. … А він же гарант Конституції, то що ж він мені гарантує? … На ніч ставлю у дворі проти вікон, він на сигналізації, не вкрадуть, можна кудись поїхати у вихідні.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Ось, приміром, недалеко й ходити, в мого сусіди, в Марка Тихоновича, З діда прадіда будинок мазали жовтою глиною; отож він і був такий, от і ми всі дивилися, бачили й знали, що він жовтий; коли це – диви! … – він узяв та й вибілив його! … в Петра Степановича – дивимося – він увіходить… Тож бо то й жаль бере!